<< Предыдушая Следующая >>

Тема: Політика як соціальне явище. Політична діяльність і влада

Мета заняття: вивчити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:



- структуру політики;

- суб’єкти та об’єкти політики;

- функції політики;

- особливості взаємодії політики та економіки;

- владу як явище суспільного життя;

- суб’єкти та об’єкти влади, гілки влади;

- ресурси влади, проблеми легітимності влади;

- проблему функціонування влади в Україні.



План



1. Політика як соціальне явище. Політична діяльність.

1.1. Структура політики. Суб’єкти та об’єкти політики.

1.2. Функції політики.

1.3. Особливості взаємодії політики та економіки.

2. Влада як явище суспільного життя.

2.1. Суб’єкти та об’єкти влади.

2.2. Гілки влади. Сутнісні риси політичної влади.

2.3. Ресурси влади.

2.4. Проблема легітимності влади.

2.5. Традиційні форми політичної влади.

2.6. Проблеми функціонування влади в Україні.



Методичні рекомендації



При підготовці відповіді на перше питання студент повинен у першу чергу визначити, що таке політика як явище суспільного життя та коротко вказати її головні ознаки. Це необхідно зробити обов’язково, оскільки нелогічно та й фактично неможливо якісно дослідити складові та функції явища, не визначивши його суті.

Структуру політики доцільно характеризувати з таких основних напрямків:

- універсальні складові політики як соціального явища;

- складові політики за ресурсами, на які вона спирається;

- складові політики за обсягом охоплення.

Студент повинен не лише перерахувати структурні елементи, а й дати їх визначення, вказати на їх роль та місце в системі політики. Необхідно також підкреслити характерні риси суб’єктів та об’єктів політики, їх взаємозалежність.

Детальний розгляд структури політики має велике значення для визначення її функцій, оскільки ці поняття тісно пов’язані. При висвітлені функцій політики необхідно звернути увагу на:

- розкриття змісту кожної функції;

- взаємопов’язаність та взаємовплив функцій політики між собою;

- значення функцій, виконуваних політикою, в житті суспільства.

Акцентуючи увагу на особливостях взаємодії політики та економіки слід підкреслити, що з’ясування природи політики передбачає вивчення її зв’язку з іншими сферами суспільного життя, а саме: з екологією, правом, ідеологією, мораллю, соціальною сферою, релігією, культурою.

Добре це питання проаналізовано в посібниках:

1. Политология в схемах, таблицах и понятиях. – Днепропетровск, 2002. – С.31-33.

2. Политология для всех: Введение в политическую науку. – Ч.1./Под ред.проф. Пушкина В.Е. – Днепропетровск, 2002. – С.27-28.

3. Политология: Учебное пособие./Под общ.ред. Г.Г. Шестопалова. – Днепропетровск, 1998. – С.57-64.

4.
Політологія: Підручник./За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.9-14, 137-148.

При підготовці відповіді на друге питання доцільно спочатку подати загальне визначення влади як феномену життя суспільства, на основі якого визначити характеристики влади політичної.

Для правильного визначення ресурсів влади, студенту доречно спиратися на класифікацію, засновану на відповідності ресурсів влади основним сферам життєдіяльності суспільства. Це тим більше доречно, що влада, як відзначено вище, носить суспільно-політичний характер. За такою класифікацією основними ресурсами влади виступають:

- економічні ресурси;

- соціальні ресурси;

- культурно-інформаційні ресурси;

- примусові ресурси.

Інші види ресурсів, такі як політичні, суб’єктні, демографічні, правові акцентують більшу увагу на окремих характеристиках цих основних ресурсів і є якоюсь мірою похідними від них. Проте всі вище названі ресурси відіграють свою специфічну роль у здійсненні владних відносин, і студент повинен в процесі відповіді визначити їх зміст та особливості.

Докладно друге питання можна вивчити за підручниками:

1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. – Л., 2002. – С.137-143.

2. Политология: Учебное пособие./Под общ.ред. Г.Г. Шестопалова. – Днепропетровск, 1998. – С.60-63.

При вивченні таких ключових понять як авторитет влади, легітимність влади та ефективність влади, необхідно підкреслити, що вони взаємопов’язанні одне з одним.

Студент повинен усвідомлювати, що поняття авторитет влади та її легітимність не є повністю синонімічними (хоча й близькими за змістом) поняттями. Він повинен уміти подати їх визначення і проаналізувати їх спільні і відмінні риси.

Аналіз типів легітимності доречно провести на основі типології, створеної М. Вебером, який узяв за основу мотиви підкорення влади та виділив традиційну, харизматичну та раціонально-правову легітимність.

Окремо слід виділити та розглянути також ідеологічну легітимність, аналіз якої має велике значення для характеристики особливостей тоталітарного та авторитарного політичних режимів.

У кінці доречно звернути увагу на таке поняття як ефективність влади та вказати на її роль у підвищенні авторитету влади та процеси її легітимації.

Докладно це питання можна вивчити за підручниками:

1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. – Л., 2002. – С.141-142.

2. Политология: Учебное пособие./Под общ.ред. Г.Г. Шестопалова. – Днепропетровск, 1998. – С.63-65.

При вивченні традиційних форм влади, які в свою чергу визначають форми державного управління, слід підкреслити, що існують такі форми влади:

- влада однієї людини (монархія, теократія);

- влада групи людей (аристократія, технократія, бюрократія, елітократія);

- влада широких народних мас (демократія, охлократія).

При бажанні студент може обрати й інші критерії класифікації.


Докладно це питання можна вивчити за підручником:

1. Политология для всех: Введение в политическую науку. – Ч.1./Под ред.проф. Пушкина В.Е. – Днепропетровск, 2002. – С.203-211.

При вивченні проблеми функціонування влади в Україні необхідно підкреслити, що становлення політичної системи України відбувається складно, суперечливо, на тлі перманентних криз у політичній, економічній, соціальній та духовній сферах.

Політична еліта сучасної України виявилася неспроможною вирішувати державні проблеми на рівні загально цивілізованих правил і норм. Посилюється апатія людей до діяльності владних структур. Влада втрачає довіру народу. Країна переживає своєрідний синдром політичної перевтоми.

Криза, в якій опинилася Україна на зламі ХХ-ХХІ ст.ст. є системною за своїм характером.

Більш глибоко це питання можна вивчити за підручником:

1. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька Політологія. – К., 2002. – С.229-240.

Питання для обговорення



1. У чому полягає зміст поняття “політика”?

2. Які елементи структури політики можна виділити?

3. Які функції найчастіше виконує політика?

4. Яке місце серед політичних понять займає влада?

5. За допомогою яких ресурсів реалізується політична влада?

6. Яка влада вважається легітимною?

7. Які типи легітимності влади виділив М. Вебер? Яка відмінність між ними?

8. Як співіснують поняття авторитет та легітимність влади?

9. Як ефективність влади впливає на її легітимність?

10. Якими рисами характеризуються традиційні форми політичної влади?



Ключові терміни та поняття

Політика Влада Знання про політику Авторитет влади Нормативний рівень знань про політику Політична влада Політична сфера Легітімність Фундаментальні знання про політику Легальність Харизма Ресурси влади

Питання для повторення



1. Які властивості політики як суспільного феномену?

2. Назвіть основні концепції політики. У чому полягає їх незбіг або спів падання.

3. З’ясуйте структурні елементи політичної влади.

4. Охарактеризуйте основні види політичної влади.

5. Розкрийте основні концепції політичної влади.



Тематика доповідей та рефератів



1. Економічні, соціальні, духовні детермінанти політики.

2. Проблема типологізації політики.

3. Державна влада: конституційні межі і порядок здійснення.

4. Джерела та показники делегітимації влади.

5. Харизма та її роль у політиці.

6. Бюрократія як феномен влади і управління.



Бібліографічний список



Обов’язкова література: 1; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11.

Додаткова література: 48; 51; 52; 53; 59; 61; 63; 66; 71; 72; 74; 75; 76; 78; 80; 81
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Тема: Політика як соціальне явище. Політична діяльність і влада"
  1. Тема 5. Політика як соціальне явище. Політична діяльність і влада
    Політика як соціальне явище. Структура політики. Суб’єкти та об’єкти політики. Функції політики. Особливості взаємодії політики та економіки в умовах ринку. Влада як явище суспільного життя. Суб’єкти та об’єкти влади. Гілки влади. Сутнісні риси політичної влади. Ресурси влади. Проблема легітимності влади. Традиційні форми політичної влади. Проблеми функціонування влади в
  2. Тема 5: Політика як соціальне явище. Політична діяльність і влада
    Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про: - характер зв’язку політики і економіки; - основні риси ринкової економіки; - особливості взаємодії політики і економіки в умовах ринку. Питання до теми 1. Особливості взаємодії політики та економіки в умовах ринку. Методичні рекомендації При вивченні даного питання студент у першу
  3. 6.5. Криза теорії міжнародних відносин: раціоналізм і рефлексіонізм
    Критики "біхевіористичної революції" постійно звинувачували її прихильників у тому, що вони не реалізували у своїх концепціях її основні цілі, тобто не спромоглися створити повністю емпіричних теорій, висновки яких мали б індуктивний характер. Один з них, X. Булл, підкреслював: "Якщо судити про цей підхід за критеріями логічної чіткості та наукової точності, то можна стверджувати, що його якість
  4. 7.3. Марксизм і неомарксизм
    Класична (або, як її інакше називали, ортодоксальна) теорія марксизму формувалась у другій половині XIX — на початку XX ст. Один із її найрадикальніших представників В. Ленін стверджував, що вона випливала з трьох основних джерел: утопічного соціалізму, економічної теорії А. Сміта і Д. Рікардо та діалектичної філософії Ґ. Геґеля. Очевидно, не менший вплив на його становлення здійснив
  5. Суспільно-політичні уявлення Давнього світу
    Політологія сягає своїм корінням у найдавніші часи — у IV—III тис. до н. е., коли розпочався процес переростання первісних суспільств у рабовласницькі державні утворення, а мислителі стали замислюватися над методами і засобами здобуття, збереження і зміцнення державної влади, над походженням і значенням права, держави, а згодом і політики в житті суспільства. Ранні уявлення протягом 2,5—3 тис.
  6. Основні національні школи й проблемні підходи сучасної західної політології
    У повоєнний період у західній політології домінувала американська політична наука. Повільніше, а інколи у фарватері американської, розвивалася європейська політологічна традиція, окреслюючи межі національних політологічних шкіл, вияскравлюючи їх особливості. Використовуючи американську політологічну традицію, у 50—80 роках XX ст. активізувала пошуки теоре-тико-методологічних засад англійська
  7. Поняття і структура політичної системи
    У науковій літературі побутують різні погляди, як на тлумачення поняття «політична система» суспільства, так і на сутність цього феномена. Прихильники соціологічної теорії обміну вважають політичну систему інститутом, який підтримує стабільність загальних правил щодо відносин обміну. Згідно з конфліктологічними концепціями, політична система є інструментом легалізації та продуктивного розв'язання
  8. Короткий словник політологічних термінів
    Аболіціонізм (лат. abolito — спасування, знищення) — суспільний рух, налаштований на припинення дії певного закону, на відміну або скасування якогось урядового рішення, на усунення когось з керівної державної посади. Абсентеїзм (лат. absent/a — відсутність) — ухилення виборців від участі в голосуванні на виборах парламенту, президента, місцевих органів влади тощо. Основними причинами А. є
  9. 4.1. Організаційно-правовий механізм забезпечення енергетичної безпеки України
    Враховуючи складну сучасну ситуацію у сфері забезпечення державної енергетичної безпеки, важливого значення набуває процес вдосконалення державного регулювання енергетики України як однієї з основних складових національної економіки, оскільки із здобуттям нашою державою незалежності державна влада в країні, управління соціальними інститутами поволі починають здійснюватись не лише на
  10. 1.1.2. Політика як соціальне явище та об'єкт вивчення політології
    Термін "політика" походить від давньогрецького слова "polis" (місто-держава) та його похідних "politike" (мистецтво управляти державою), "politea" (конституція) та ін. В наукових словниках, спеціальній літературі можна знайти безліч підходів до трактування політики (наприклад, директивний, або силовий, розглядає політику як боротьбу за владу; функціональний трактує політику як управлінську
Библиотека "ИСТОЧНИК ЗНАНИЙ" © 2014
info@uchebnik-besplatno.com