<< Предыдушая Следующая >>

Тема 5. Політика як соціальне явище. Політична діяльність і влада

Політика як соціальне явище. Структура політики. Суб’єкти та об’єкти політики. Функції політики. Особливості взаємодії політики та економіки в умовах ринку.
Влада як явище суспільного життя. Суб’єкти та об’єкти влади. Гілки влади. Сутнісні риси політичної влади. Ресурси влади. Проблема легітимності влади.
Традиційні форми політичної влади. Проблеми функціонування влади в Україні.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Тема 5. Політика як соціальне явище. Політична діяльність і влада"
  1. 3.1. Політична влада
    Влада є однією з фундаментальних засад політичного розвитку суспільства. Вона має правовий, економічний, духовно-ідеологічний характер, існує скрізь, де наявні будь-які стійкі об'єднання людей, тісно пов'язана з політичною сферою, є засобом здійснення і способом утвердження певної політики. Політична влада виникла раніше за владу державну і визначає реальну здатність соціальної групи чи індивіда
  2. Тема № 4 Влада як суспільне явище
    Тема № 4 Влада як суспільне
  3. 1.2. Політика як соціальне явище
    Об'єктом дослідження політології є політика — явище надзвичайно складне, її соціальний, гуманістичний, культурний, ідеологічний зміст багатоманітний і різноплановий, як і її окремі форми. Незмінність структурних характеристик політики супроводжується неповторністю її конкретних виявів у процесі розвитку людської цивілізації. Як засіб організації й регулювання суспільного життя, політика не має
  4. Тема 8. Економічна і соціальна політика
    Сутність і цілі економічної політики. Суб’єкти і об’єкти економічної політики. Структура економічної політики. Політика в умовах економічної кризи. Соціальна політика, як один із видів політики. Соціальна справедливість як міра досягнення в суспільстві соціальної рівності і свободи. Соціальні суб’єкти політики. Основні різновиди соціальної
  5. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
    1. Охарактеризуйте загальнотеоретичні підходи до категорії „політичне буття" та визначте її зміст. 2. У чому „реальність" політичного буття? 3. Яка структура політичного буття? 4. Які є форми участі пересічної особи у політичному бутті? 5. У чому подвійний смисл політичних виборів та референдумів? 6. Якими є протестні форми політичної діяльності? 7. Дайте визначення терміну
  6. Запитання та завдання для самоперевірки
    Які існують підходи до поняття «влада»? 2. Розмежуйте поняття «влада», «виплив», «сила», «управління» та «панування». 3. Охарактеризуйте об’єкт та суб’єкт влади. Який поділ мають ресурси влади? 4. На яких рівнях може здійснюватися політична влада? 5. Як співвідносяться політична і державна влада? 6. Які норми міжнародного права регулюють діяльність влади? 7. Назвіть шість аксіом
  7. Тема 10. Особистість і політика. Політичне лідерство
    Людський вимір політики і напрями політичної соціалізації особи. Людина як суб’єкт політики та основні параметри її діяльності. Ознаки політичного лідера. Функції політичного лідера. Типологія політичного лідерства. Сучасні концепції еліт. Характерні риси та критерії ефективності діяльності політичної еліти. Фактори існування та функції політичних еліт. Типологія еліт. Проблеми формування
  8. ВИСНОВКИ
    1. Війна є збройною формою соціального насильства, у яких насильницька, тобто воєнно-технічна сторона, підпорядкована політичній, бо політика визначає засоби ведення боротьби, ступінь напруженості бойовищ, початок та їх завершення. Війна у політологічному аспекті є соціально-політичне явище насильства з притаманними їй збройними механізмами і засобами, яке сотнями зв'язків пов'язано з
  9. Тема 13. Світовий політичний процес
    Поняття міжнародних відносин, місце в них політичних відносин. Основні форми міжнародної політики. Принципи міжнародної політики. Причини виникнення міжнародних конфліктів та їх види. Тероризм та його різновиди. Способи врегулювання міжнародних політичних конфліктів. Роль міжнародних організацій у системі міжнародних політичних відносин. Україна в сучасному світі. Політичні аспекти глобальних
  10. Тема 9. Політика та етнонаціональні відносини
    Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація. Поняття «національне» та «націоналізм». Національні відносини та національна політика. Національна політика
  11. 2.2. Політичне життя суспільства
    Політичне життя суспільства — одна з найшир-ших категорій політології, яка охоплює всю політичну сферу та її елементи, дає можливість відобразити їх динамізм. У різні епохи й у різних країнах воно має свої особливості, залежить від рівня цивілізованості суспільства, його демократизму, співвідношення корінних інтересів соціальних груп, вміння і прагнення політичного керівництва об'єднати народ для
  12. Тема № 7 Особистість і політика. Політичне лідерство
    Тема № 7 Особистість і політика. Політичне
  13. 2.2. Політична сфера, її суть, структура, місце і роль в суспільстві
    Політична сфера є порівняно самостійною сферою суспільного буття, що охоплює всі прояви і реалії функціонування політичного життя. Змістом політичної сфери є насамперед політико-владні відносини народів, націй, соціальних груп, особистостей щодо завоювання, утримання, використання влади і впливу на владу. Це також діяльність, пов'язана з організацією державної, політичної влади, з визначенням
  14. 3.7. Громадські об'єднання і рухи
    Громадські об'єднання і рухи, їх діяльність є основою громадянського суспільства, системою вільних соціальних форм життєдіяльності людей, які функціонують нарівні з партійною формою соціально-політичного буття, їх соціально-політичне призначення полягає насамперед у тому, що вони допомагають людям у розв'язанні проблем повсякденного життя, відкривають широкі можливості для виявлення
  15. ІІІ. МІСЦЕ І РОЛЬ СУСПІЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ В УДОСКОНАЛЕННІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    Формування інститутів громадянського суспільства в перехідних політичних системах має специфічні особливості. Ці особливості визначаються несталістю самих політичних систем, які будуються на хиткому, частіше кризовому або напівкризовому соціально-економічному грунті. Розвиток України на шляху демократії, складовими якої є розбудова правової держави та створення й ефективна діяльність
  16. Предмет політології
    Кожна наука має свій об'єкт і предмет. Об'єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування та зв'язками з економікою і духовною сферою суспільства. Загалом предмет політичної науки" як уже зазначалось вище, було окреслено на колоквіумі політологів у 1948 р. в Парижі. Упродовж XX ст. політологія
Библиотека "ИСТОЧНИК ЗНАНИЙ" © 2014
info@uchebnik-besplatno.com