<< Предыдушая Следующая >>

Тема 9: Політична свідомість та ідеологія

Мета роботи: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- сутність політичної свідомості та її місце в системі суспільної свідомості;

- типи, компоненти, рівні політичні свідомості;

- особливості політичної свідомості в Україні;

- поняття та функції політичної ідеології, її типологію;

- ідеологічні організації українського суспільства.



Питання до теми



1. Сутність політичної свідомості та її місце в системі суспільної свідомості.

1.1.Типи та компоненти політичної свідомості. Рівні політичної свідомості.

1.2.Особливості політичної свідомості в Україні.

2. Поняття та функції політичної ідеології.

2.1. Типологія ідеологій.

2.2. Ідеологічні орієнтації українського суспільства.



Методичні рекомендації



При підготовці першого питання необхідно підкреслити, що політична свідомість це відображення соціальними суб’єктами (індивідами, групами, класами, націями та ін.) політичної дійсності в різних формах і на різних рівнях її прояву.

Слід з’ясувати, що суспільна свідомість є дуже складною системою, до якої входять різні сфери: правова, економічна, релігійна, естетична, моральна свідомісті, а також політична свідомість, яка виступає як сфера суспільної свідомості, створена сукупністю соціальних почуттів, уявлень, поглядів, які відображають реальні політичні відносини. Цим пояснюється їх тісний зв'язок, оскільки окремі елементи, що в кінцевому рахунку складають одне ціле, не можуть не знаходитися у відносинах тісного взаємозв’язку і взаємовпливу.

Тому визначити місце політичної свідомості у системі суспільної свідомості неможливо:

- по-перше, без аналізу джерел формування політичної свідомості конкретного індивіда. Студент повинен врахувати, що серед джерел є не лише політичні чинники, а також і неполітичні, такі як, наприклад, сімейне оточення, які часто відіграють вирішальну роль у формуванні особливостей політичної свідомості людини;

- по-друге, без висвітлення зв’язків різних сфер суспільної свідомості з політичною свідомістю та характеру їх взаємного впливу.

Необхідно загострити увагу на функціях, які виконує політична свідомість:

- когнітивну (виражає потребу людини й суспільства у відображенні й уточненні групових і загально колективних інтересів);

- ідеологічну (характеризує потребу в захисті інтересів групи або суспільства в цілому);

- комунікативну (забезпечує взаємодію суб’єктів і носіїв політичних відносин між собою і з інститутами влади);

- прогностичні (виражає здатність групи або суспільства до гіпотетичної оцінки можливого розвитку політичних процесів);

- виховну (задає політичній активності людей бажаний для суспільства або групи напрямок, який відповідає тим чи іншим ідеалам класу, нації, державі.

Це питання більш глибоко можна вивчити за навчальними посібниками:

1. М.Ф.Юрій. Основи політології: Навчальний посібник.
– К., 2002. – с. 176-180.

2. Ф.М.Кирилюк. Політологія: Навчально-методичний комплекс. Підручник. К., 2004. – с. 351-355.

При аналізі типів політичної свідомості слід звернути увагу на найбільш поширенні типи політичної свідомості:

- ліберальну;

- консервативну;

- соціалістичну;

- соціал-демократичну.

За ставленням суб’єктів політики до держави як політичного інституту розрізняють:

- статистський тип;

- анархістський тип

За прихильністю до відповідного політичного режиму виділяють демократичний, авторитарний, тоталітарний типи політичної свідомості.

Необхідно акцентувати увагу на двох компонентах політичної свідомості політичної психології і політичної ідеології; на двох рівнях – буденному і теоретичному. Залежно від суб’єкта політичної свідомості виокремлюються індивідуальна, групова й масова політична свідомість.

Додаткову інформацію з цього питання можна знайти у посібниках:

1. П.П.Шляхтун. Політологія: Підручник. – К., 2002. – с. 481-486.

2. Ф.М. Кирилюк. Політологія: Навчально-методичний комплекс. Підручник. –К., 2004. – с. 352- 355.

При аналізі особливостей політичної свідомості в Україні необхідно підкреслити, що політична свідомість українського суспільства це духовне утворення, яке включає політичні ідеї, погляди, уявлення, традиції, соціально-політичні почуття народу, що відбивають найбільш істотні економічні, соціальні, політичні та духовні інтереси людей і мають бути реалізовані через інститути політичної системи. Слід загострити увагу на тому, що політична свідомість завжди є конкретно-історичною, вона виражає інтереси конкретних людей у конкретній країні з певним рівнем економічного й духовного розвитку.

Дослідження виокремлюють домінанти політико-культурного розвитку України:

- українці багато віків були бездержавною нацією і не мали досвіду державної влади;

- постійно денаціоналізувалася правляча еліта українського народу;

- територія України була розчленована на різні частини, які протягом віків опинялися під впливом іноді ворогуючих країн.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що дослідження цих проблем є особливо актуальним на сучасному етапі розвитку українського суспільства, тому що демократичні цінності хоча поступово і поширюються на рівні масової політичної свідомості, але цей процес далекий від завершення.

Це питання більш глибоко можна вивчити за навчальним посібником «Політологія». Отв.за вип. О.І.Ткач. – К., 2003. – с. 140-143.

При вивченні другого питання слід підкреслити, що ідеологія є стрижнем політичної свідомості і індивідуального колективного соціального суб’єкта і вирішальною мірою визначає рівень його політичної культури. Вперше термін «ідеологія» (грецькою idea – слово, вчення) вжите французьким філософом і економістом Дестютом де Трасі на початку ХХ ст. («Елементи ідеології»).

Слід з’ясувати, що ідеологія виконує низку функцій:

- захісну;

- піднавальну;

- соціально-регулюючу.


Вона реалізується в доктринах:

- лібералізм і неолібералізм;

- консерватизм і неоконсерватизм;

- соціалізм і сучасна соціал-демократія;

- марксизм;

- фашизм і неофашизм.

Більш глибоко ці питання можна вивчити за навчальними посібниками:

1. О.В.Бабкіна, В.П. Горбатенко. Політологія: Підручник. – К., 2002. – с. 316-332.

2. В.М.Піча, Н.М. Хома. Політологія: Навчальний посібник. Л., 2002. – с. 204-215.

3. О.І.Ткач. Політологія: Навчальний посібник. К., 2003. – с. 145-157.

4. І.С.Дзюбко, К.М.Левківський. Політологія: Підручник. К., 2001. с. 320-332.

При аналізі ідеологічних орієнтацій українського суспільства необхідно зосередити увагу на тому, що українське суспільство переживає системну кризу. Для мобілізації українського суспільства на період реформ необхідна інтегративна ідеологія, що ґрунтується на духовності народу та на відповідних моральних цінностях, що притаманні йому.

ЇЇ необхідність неодноразово доводилася у статтях М.Амосова, В.Кременя, М.Павловського, Б.Парохонського та ін..

Інтегративна ідеологія не повинна обмежуватися змістом тієї чи іншої доктрини, закріплювати перемогу певної ідеології, а забов’язана забезпечити умови їх існування та діалогу. Це ідеологія не всіх, а більшості, вона тісно пов’язана з проблемами дослідження української національної ідеї. Але на сьогодні немає чіткої концепції інтегративної ідеології. Україна залишається без системного ідеологічного забезпечення.

Це питання більш глибоко можна вивчити за навчальними посібниками:

1. В.М.Піча, Н.М.Хома. Політологія: Навчальний посібник. – Л.. 2002. – с. 215 – 217.

2. О.І.Ткач. Політологія: Навчальний посібник. К., 2003. – с. 140-144.



Питання для самоконтролю



1. Розкрийте зміст визначення політичної свідомості: структуру, функції та типи.

2. Яка політична свідомість в сучасній Україні?

3. Як Ви розумієте поняття «ідеологія»?

4. Які є види ідеологій?

5. Які функції виконує ідеологія?

6. У чому відмінність між:

а) консерватизмом і неоконсерватизмом:

б) лібералізмом і неолібералізмом:

в) соціалізмом і соціал-демократією?

7. Як відбувається процес ідеологізації в Україні?



Тематика доповідей та рефератів.



1. Політична свідомість в сучасній Україні.

2. Ціннісні орієнтації та політична свідомість.

3. Політична свідомість студентської молоді.

4. Ідеологія як чинник соціального консенсусу.

5. Вплив ідеологічних доктрин на розвиток політичного процесу в історії України.

6. Інтегративна ідеологія в Україні: підстави, проблеми, перспективи.



Бібліографічний список



Обов’язкова література: 1; 2; 3; 4; 5; 7; 9; 10; 12.

Додаткова література: 93; 100; 102; 103; 104; 105; 108; 110; 116.

<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Тема 9: Політична свідомість та ідеологія"
  1. Тема 12. Політична свідомість та ідеологія
    Сутність політичної свідомості та її місце в системі суспільної свідомості. Типи та компоненти політичної свідомості. Рівні політичні свідомості. Особливості політичної свідомості в Україні. Поняття та функції політичної ідеології. Типологія ідеологій. Ідеологічні орієнтації українського
  2. Тема: Політична система суспільства, її інститути
    Мета заняття: вивчити, систематизувати та узагальнити знання студентів про: - державу у політичній системі суспільства, її функції та типологію; - державу і громадянське суспільство; - правову державу; - демократію, сучасну модель демократії в Україні; - партію, як політичний інститут; - політичні організації та рухи. План 1. Держава у політичній системі
  3. 3.3.3. Інтереси та цілі діяльності учасників міжнародних відносин
    Проблеми, пов'язані з дефініюванням і трактуванням поняття "інтерес", надзвичайно важливі, що пояснюється його сприйняттям як визначальної основи, на якій будується логіка дій учасників міжнародних відносин. М. Вебер узалежнював будь-яку діяльність людей від особливостей їхніх матеріальних або духовних інтересів. Якщо лю- 1 Наприклад, Генеральної Асамблеї ООН. г Современньїе международньїе
  4. Література
    Гаджиев К. С. Концепция гражданского общества: идейные истоки и основные вехи формирования // Вопросы философии. — 1991. — № 7. Геець В. М. Державність України: На шляху до громадянського суспільства // Віче. — 1995. — № 5. Гражданское общество и правовое государство: предпосылки формирования. — М., 1991. Ильин А. Н., Коваль В. И. Две стороны одной медали: гражданское общество и государство
  5. Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація
    Національна проблема існувала завжди. А гноблення та експлуатація одних народів іншими і визвольна боротьба властиві були ще рабовласницькому ладові й тривали в епоху феодалізму. Проте гостро національне питання постало в період розпаду феодалізму та утвердження капіталізму, коли відбувалося становлення націй. Донині проблема етнонаціональних відносин є однією з провідних у складній гамі
  6. Поняття і структура політичної системи
    У науковій літературі побутують різні погляди, як на тлумачення поняття «політична система» суспільства, так і на сутність цього феномена. Прихильники соціологічної теорії обміну вважають політичну систему інститутом, який підтримує стабільність загальних правил щодо відносин обміну. Згідно з конфліктологічними концепціями, політична система є інструментом легалізації та продуктивного розв'язання
  7. Розділ 4. Політична свідомість, культура та ідеологія
    Розділ 4. Політична свідомість, культура та
  8. Політична свідомість та поведінка в структурі політичної культури
    Від розвитку політичної свідомості суб'єкта, правильного чи ілюзорного відображення в людській свідомості політичного буття залежить і рівень його політичної культури. Спонукаючи людей до дії чи бездіяльності, політична свідомість зворотно впливає на суспільне життя. У ній фіксується політичний інтерес індивідуального чи колективного соціального суб'єкта. Політична свідомість — опосередковане
  9. Консерватизм і неоконсерватизм
    Консерватизм 0 (лат. conservare — зберігати, охороняти) — політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, зорієнтована на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад. Головні положення консерватизму було сформульовано у працях Едмунда Берка (1729—1797), Жозе де Мест-ра (1753—1821), Луї де Боналда (1754—1840).
  10. Політика в морально-етичному вимірі
    Політика і мораль — вічні союзники і супротивники. Політика сприяє утворенню мережі соціальних зв'язків людини, групи, спільноти з державою. Мораль покликана здійснювати духовне єднання суспільства. Виникнувши як об'єктивно необхідні й споріднені регулятори суспільного життя, політика і мораль у процесі свого розвитку стали самостійними інститутами, почали діяти за власними законами. Мораль
Библиотека "ИСТОЧНИК ЗНАНИЙ" © 2014
info@uchebnik-besplatno.com