<< Предыдушая Следующая >>

Сутність і риси натурального господарства

Натуральне виробництво — це тип господарства, в якому виробництво спрямовано безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва. Для натуральних господарств характерною є економічна замкнутість. Це означає, що такі господарства повністю або майже повністю ізолювали себе від суспільного поділу праці. Натуральне господарство протилежне товарному, яке виробляє продукти для продажу.

В умовах натурального господарства проявляються такі риси економіки:

1) господарська одиниця не бере участі в суспільному поділі праці, хоча останнє може мати певний ступінь розвитку і використовується більшою чи меншою кількістю інших господарських одиниць. До розкладу первіснообщинного ладу і виникнення першого великого поділу суспільної праці натуральне господарство було абсолютною формою його організації в суспільстві (общині);

2) кожне натуральне господарство намагається виробляти необхідні життєві засоби, тобто фонд життєвих благ для виробника і членів його сім’ї. Цей фонд виступає засобом людей до життя, відтворення їх;

3) засоби виробництва виробляються безпосередньо в господарській одиниці з тим, щоб процес виробництва був забезпечений не тільки земельними ресурсами, а й засобами виробництва, створеними в даному господарстві.


Економічною основою натурального господарства є сільське господарство і домашня промисловість.

Домашня промисловість являє собою виробництво в сільському господарстві готових продуктів для особистого і виробничого споживання. Виготовляються вони із сировини, яка добувається чи виробляється в цьому ж господарстві. Домашні промисли є необхідною складовою натурального господарства. Варто мати на увазі, що домашня промисловість виникла в епоху первіснообщинного ладу, у більшості народів на стадії неоліту, коли формувались галузі землеробства і тваринництва. Домашня промисловість охоплювала такі виробництва, як ковальське, гончарне, ткацьке, столярне. Великого значення набули переробка в межах господарства продукції землеробства і тваринництва, виготовлення взуття, одягу, предметів хатнього вжитку. Найбільш ранніми й універсальними видами домашньої промисловості були: обробка дерева, шкір, войлока, плетіння корзин, вірьовок, виготовлення засобів риболовства, примітивних сільськогосподарських знарядь.

Домашня промисловість була складовою економіки докапіталістичних економічних формацій, особливо феодальної.
Суспільство, в якому панувало натуральне господарство, складалося з маси розрізнених і роз’єднаних, досить однорідних господарських одиниць, кожна з яких являла собою відособлений, замкнений світ: патріархальне господарство, примітивна сільська община, феодальний маєток.

Історичне значення натурального господарства полягає в тому, що:

1) воно є історично першим типом господарської діяльності людей;

2) з’явилися перші галузі господарства: землеробство і тваринництво;

3) на базі домашньої промисловості створювались умови для виникнення ремесла і кустарного виробництва, а також для нового великого поділу суспільної праці;

4) людина вперше оволоділа методами виробництва засобів виробництва для землеробства, тваринництва і домашньої промисловості;

5) розширене застосування примітивних засобів праці і поступове їх удосконалення підносили продуктивність праці в системі натуральних господарств
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Сутність і риси натурального господарства"
  1. 1.5. ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ
    Різноманітність і складність виробничих відносин, які вті-люються в грошах, визначають множинність форм прояву самих грошей. Кожна з таких форм дістала назву функції грошей. Фун-кція грошей — це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення. Питання про функції грошей є одним з найбільш дискусійних у теорії грошей. Розбіжності стосуються не
  2. 2.1. СУТНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНА ОСНОВА ГРОШОВОГО ОБОРОТУ
    Серед понять, що характеризують грошові відносини в суспі-льстві, основними є грошовий оборот, грошовий обіг, фінанси, кре-дит, маса грошей, швидкість обігу грошей. Якщо деякі з них знай-шли в літературі досить повне й однозначне тлумачення, то поняття грошового обороту і грошового обігу досі залишаються дискусійними. Дискусії ведуться щодо сутності цих понять, їх взаємозв’язку, сфер використання
  3. 4.1. СУТНІСТЬ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА СТРУКТУРА ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ
    Грошова система — це форма організації гро-шового обороту в країні, установлена загальнодержавними законами. Ці закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують відносини між суб’єктами грошового обороту. Враховуючи надзвичайно важливу роль гро-шових відносин в економічному житті суспільства, в усіх країнах, незалежно від їх устрою, формування грошових
  4. 7.2. НЕОКЛАСИЧНИЙ ВАРІАНТ КІЛЬКІСНОЇ ТЕОРІЇ ГРОШЕЙ
    «Кон’юнктурний» варіант М. І. Туган-Барановського. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. з новою силою розгорілися дискусії навколо кількісної теорії грошей, що зумовлювалося низкою об’єктивних обставин. По-перше, це високий рівень розвитку державно-монопо-лістичного капіталізму і поглиблення загальної кризи капіталізму, які спричинили активне втручання держав в економічне життя країн. Ця
  5. 9.1. ФОРМИ, ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ
    Методологічні основи класифікації форм і видів кредиту. Питання про форми та види кредиту з практичного погляду не має такого важливого значення, як інші складові теорії кредиту. Можливо, цим пояс-нюється надто вільне трактування цього питання в бі-льшості публікацій з теорії кредиту. Важко віднайти навіть два підручники, в яких давалось би однакове трактування сутності та форм і видів кредиту. І
  6. 10.3. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА: СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ
    Як зазначалося в попередньому підрозділі, функціональна специфіка діяльності банків зумовлює необхідність організаційно-правового виділення їх у самостійну, відносно замкнуту структуру, яка називається банківською системою. Банківську систему в літературі часто трактують як просту суку-пність банків, що функціонують в економіці країни . При такому підході до визначення сутності банківської
  7. 2.Схiдне рабство (Єгипет,Межирiччя)
    Вступ Історiя стародавнiх цивiлiзацiй охопл перiод з iV тис. до н. е. до падiння Зх Римської iмперiї у V ст. н. е. Склалися два типи господарської органiзацiї — схiдне i античне рабство. Проте їм були властивi спiльнi риси: ручна технологiя з iндивiдуальними та спiльними знаряддями працi, провiдна роль землеробства i натурального господарства, позаекономiч ний примус як засiб органiзацiї та
  8. 3.Перiодизацiя та основнi риси господарства первiсного суспiльства
    Доба Середньовiччя охоплює 5 – 15 ст. Її господарство можна охарактеризувати такими загальними ознаками: панування прив власностi, основою якої була земля у формi феода (умовно-службове спадкове надання), що дало назву системi госпо дарства; монополiя феодалiв на землю, яка виявлялася у принципi "Немає землi без сеньйора"; умовний характер, iєрарх. структура земельної власностi, що грунтувалася
  9. 4.Особливостi схiдного рабства
    Історiя стародавнiх цивiлiзацiй охоплювала перiод з iV тис. до н. е. до падiння Захiдної Римської iмперiї у V ст. н. е. Склалися два типи господарської органiзацiї — схiдне i античне рабство. Проте їм були властивi спiльнi риси: ручна технологiя з iндивiдуальними та спiльними знаряддями працi, провiдна роль землеробства i натурального господарства, позаекономiчний примус як засiб органiзацiї та
  10. 8.Перiодизацiя та основнi риси господарства первiсного суспiльства.
    Доба Середньовiччя охоплює 5 – 15 ст. Її господарство можна охарактеризувати такими загальними ознаками: панування прив власностi, основою якої була земля у формi феода (умовно-службове спадкове надання), що дало назву системi госпо дарства; монополiя феодалiв на землю, яка виявлялася у принципi "Немає землi без сеньйора"; умовний характер, iєрарх. структура земельної власностi, що грунтувалася
Библиотека "ИСТОЧНИК ЗНАНИЙ" © 2014
info@uchebnik-besplatno.com